Автор 
На Олімпійських іграх – 2026 розгортається справжня драма навколо “шолома пам’яті” українського скелетоніста Владислава Гераскевича. Попри дискваліфікацію спортсмена перед першим заїздом, цей жест став потужним маніфестом, що нагадав світу про ціну війни, яку платять українські атлети.
Серед 24 портретів загиблих спортсменів на екіпіруванні Гераскевича є обличчя Дар’ї Курдель – 20-річної криворіжанки, життя якої обірвалося влітку 2022 року. Її мати, Тетяна, дізналася про таку присвяту випадково з соціальних мереж. Для жінки, яка продовжує справу доньки й тренує дітей, вчинок Владислава став символом глибокої людяності та поваги.
“Це дуже сильний, глибокий, символічний жест. Те, що спортсмен такого світового рівня виходить на тренування з іменами та образами загиблих українських атлетів – це прояв великої поваги. Для мене це взагалі щось неймовірне”, – ділиться емоціями Тетяна.
Ціна “політичних декларацій” та позиція МОК
Шлях Гераскевича до олімпійського старту перетворився на боротьбу з бюрократією. Міжнародний олімпійський комітет (МОК) побачив у портретах загиблих порушення “правила 50”, яке забороняє будь-які політичні чи етнічні демонстрації. Навіть після звернень НОК України та особистого заклику Президента Зеленського “не приховувати правду”, комітет залишився непохитним.
- 9 лютого: перша поява у шоломі на трасі та виникнення “певних проблем” з організаторами.
- 10 лютого: офіційна заборона від МОК та пропозиція замінити шолом на чорну пов’язку.
- 11 лютого: отримання 11-го стартового номера та публічна заява Владислава про намір виступати у шоломі до кінця Олімпіади.
- 12 лютого: офіційна дискваліфікація українця перед першим заїздом.
Гераскевича підтримали колеги – фристайлістка Катерина Коцар, якій також заборонили її екіпірування, та легендарна Ольга Харлан. Проте для Владислава принципова позиція виявилася важливішою за участь у змаганнях.
Трагедія 9 липня: як загинула Дар’я
Історія, закарбована на шоломі, почалася на світанку в Інгулецькому районі Кривого Рогу. Російські війська атакували мирне місто з реактивної системи “Торнадо-С” снарядами калібру 300 мм. Наслідки того терористичного акту були катастрофічними:
- Удар здійснювався з відстані понад 70 км з окупованої частини Херсонщини.
- По місту було випущено 10 ракет з осколковими та касетними боєкомплектами.
- Одразу загинула 41-річна жінка; 20-річна Дар’я та її батько були госпіталізовані з тяжкими пораненнями.
Лікарі боролися за життя дівчини кілька годин, проте поранення виявилися несумісними з життям. Сьогодні її портрет на шоломі українського олімпійця став частиною світової історії боротьби за правду. Як каже її мати Тетяна: “Це нагадує світові про проблему. Це наша історія”.
Хоча стартова лінія 12 лютого залишилася без українського скелетоніста, його вчинок вийшов далеко за межі спортивного результату. Це був заїзд, який не потребував секундоміра.
Коментарі