В Україні розмежують повноваження громад та державної влади: Рада схвалила перший етап реформи

Український парламент зробив вагомий крок до впорядкування системи публічного управління. У першому читанні народні обранці підтримали законопроєкт №14412, який має стати фундаментом для чіткого розподілу функцій між різними рівнями влади. Під час голосування ініціативу підтримали 269 парламентарів.

Ключова мета документа – остаточно з’ясувати, за які сфери життя громади відповідає місцеве самоврядування, а де починається зона прямої відповідальності виконавчої влади. В основу реформи закладено принципи децентралізації та субсидіарності. Це дозволить ліквідувати дублювання функцій, яке часто стає причиною управлінського хаосу, та забезпечить більш раціональне використання коштів платників податків. Очікується, що завдяки чітким правилам гри якість публічних послуг для населення суттєво зросте.

Проєкт закону не просто декларує наміри, а прописує конкретні механізми взаємодії. Зокрема, у документі визначено:

• повне коло суб’єктів, що беруть участь у публічному врядуванні;
• класифікацію видів повноважень органів влади;
• засадничі принципи, за якими має відбуватися розподіл обов’язків.

Крім того, законопроєкт запроваджує прозорі критерії для ідентифікації власних повноважень місцевих громад. Це допоможе відрізнити їх від тих обов’язків, які держава делегує на місця, та встановити межі відповідальності між сільськими, селищними, міськими, а також районними та обласними радами.

Важливий блок документа присвячено форс – мажорним обставинам. Автори передбачили специфічні умови виконання владних функцій під час дії воєнного чи надзвичайного стану. Окремо врегульовано питання ресурсного забезпечення – органи влади мають бути впевнені, що кожна передана функція підкріплена фінансами та необхідними засобами, а їхня управлінська самостійність має чіткі межі та супроводжується відповідальністю за результат.

Ухвалення цього базового закону стане початком масштабної ревізії законодавства. Протягом року після того, як закон набере чинності, Кабінет міністрів зобов’язаний розробити та подати на розгляд парламенту пакет змін до інших нормативних актів, щоб привести їх у відповідність до нової моделі розподілу повноважень.

Завершення цієї реформи має створити стабільну правову основу для функціонування рад усіх рівнів та виконавчих органів. Пріоритетом залишається принцип субсидіарності: рішення мають прийматися на тому рівні, де це найбільш ефективно для громадян, що гарантуватиме доступність та високу якість державного сервісу.