Бюджет Дніпра та потреби фронту: чому прямі закупівлі для армії змінилися субвенціями

За роки великої війни Дніпро спрямував на підтримку Сил оборони вражаючу суму — близько 8 мільярдів гривень. Проте у бюджеті на 2026 рік на ці потреби поки що закладено 200 мільйонів гривень, що становить менше ніж 1% від загальних витрат. Для порівняння: минулого року місто виділяло на армію 500 мільйонів.

Міський голова Борис Філатов у розмові з журналістами “Української правди” пояснив таку динаміку двома ключовими факторами. По-перше, суттєво зросли видатки на соціальну сферу та заробітні плати працівникам комунальних підприємств.

По-друге, мер наголосив на тиску з боку правоохоронних органів. За його словами, будь-яка закупівля — від вантажівок і квадроциклів до елементарних цвяхів чи гумових чобіт — супроводжується відкриттям кримінальних проваджень. Через це муніципалітет відмовився від самостійного придбання майна, перейшовши на формат прямих грошових субвенцій військовим частинам.

“Директор профільного департаменту, який займався закупівлями, не витримав і звільнився – у нього була четверта кримінальна справа”, – констатував Борис Філатов.

Очільник міста зауважив, що цифра у 200 мільйонів не є остаточною. Її можуть переглянути та збільшити вже за підсумками першого фінансового півріччя.

Цікавим аспектом взаємодії з військовими стала ситуація із використанням коштів. Філатов розповів, що деякі підрозділи не забирають надані містом гроші, бо вже мають державне забезпечення. Водночас інші частини просять допомоги саме в громади, аби уникнути складної звітності перед Міністерством оборони.

Коментуючи закиди щодо того, що прифронтові Дніпро та Харків витрачають на ЗСУ менше за інші обласні центри, мер назвав такі порівняння некоректними. Він навчив приклад боргів Харкова за комунальні послуги, які сягають 20 мільярдів гривень.

Філатов підкреслив: якби держава дозволила Дніпру не виплачувати аналогічні борги, фактично дотуючи громаду на мільярди, місто мало б значно більше ресурсів для підтримки війська.

Попри повне знищення Придніпровської ТЕС, лівобережна частина Дніпра залишається з теплом завдяки встановленню сучасних когенераційних установок.