Автор 
18 червня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка суттєво оновлює процедуру спеціального використання лісових ресурсів. Ці зміни вже встигли викликати жваву дискусію в екологічному середовищі. Експерти Української природоохоронної групи проаналізували документ і опублікували свій критичний огляд.
Постанова містить як норми, що сприяють відкритості, так і положення, які, на думку екологів, відкривають шлях до маніпуляцій і потенційної шкоди для лісових екосистем.
Обстеження перед санітарними рубками: публічно, але не вирішально
Відтепер комісійні обстеження, які проводяться перед проведенням санітарних рубок, мають бути анонсовані за 10 днів до дати візиту. Інформацію зобов’язані публікувати на сайтах постійних лісокористувачів. У комісіях обов’язково мають бути присутні представники установ природно-заповідного фонду. Також за бажанням допускається участь громадськості.
Однак механізм ухвалення рішень залишився незмінним: достатньо простої більшості голосів. Як наголошують екологи, навіть за наявності критичних зауважень з боку природоохоронців, рішення лісгоспів можуть домінувати. Це особливо небезпечно для Карпат, Полісся та інших екологічно чутливих регіонів.
«Можливість залучення громадськості – це крок уперед. Але поки її голос не має реальної ваги, ми можемо лише спостерігати за процесом, не впливаючи на нього», – зазначають в УПГ.
Наукові рубки: інструмент досліджень чи лазівка для вирубок?
Постанова легалізує можливість проведення науково-дослідних рубок із відступом від загального порядку. Формально це дозволено лише за участі наукових установ і в межах програм, що публікуються на сайті Держлісагентства. Проте практика свідчить про зворотне.
Екоактивісти нагадують випадки, коли так звані дослідження використовувалися як прикриття для вирубування здорових дерев у природних лісах. Особливо резонансною була ситуація у Карпатах, де під егідою експериментів Львівського лісотехнічного університету проводилися масштабні вирубки.
Підготовчі дії: врегулювання термінів і процедур
Постанова вперше офіційно вводить у нормативне поле поняття «лісосіка», «трелювальний волок» та інші елементи підготовки до рубки. Чітко визначено, що всі роботи перед основною рубкою, включно з прокладанням доріг і видаленням потенційно небезпечних дерев, дозволені лише за межами заповідних територій.
Цей крок мав би знизити кількість зловживань, які траплялися раніше через нечітке правове регулювання. Водночас, екологи попереджають: «підготовчі» дії можуть стати зручною маскою для фактичного вирубування лісу без належного контролю, особливо в регіонах із багатою екосистемною спадщиною.
Перевірки до видачі лісорубного квитка: новий контрольний механізм
Ще одним нововведенням стало надання Держлісагентству права проводити інспекції на місцях до видачі дозволів на рубку. У разі виявлення невідповідностей між поданими документами та реальною ситуацією, агентство може відмовити у видачі лісорубного квитка.
На думку експертів, це одна з найважливіших змін у постанові, яка дає змогу уникнути рішень, ухвалених виключно на підставі паперових звітів без виїзду на місце.
Спірні положення: послаблення заборон і дозвіл вирубок під розвідку
Серед інших змін документ скасовує заборону на фінальне прийняття поступових рубок у букових лісах. Раніше цей процес проходив у кілька етапів, що дозволяло частково контролювати вирубування. Тепер же, на думку екологів, зникає важливий бар’єр, який стримував масове знищення деревостанів.
Крім того, розблоковано дозвіл на вирубки в рамках геологорозвідувальних робіт за угодами про користування надрами. Це відкриває шлях до потенційної деградації територій, які до цього часу залишались майже недоторканими.
Компроміс із застереженням
Українська природоохоронна група визнає: частина критичних зауваг екологів була врахована. Зокрема, йдеться про обов’язкове інформування про обстеження і залучення представників природоохоронних установ. Але загалом документ залишає широке поле для неоднозначного трактування і потенційних зловживань.
«Це компроміс, а не перемога. Ми вдячні за те, що нас почули, але зараз головне – не допустити, щоб нові норми стали прикриттям для безконтрольного знищення лісів», – зазначають природоохоронці.
Реальні зміни залежать не лише від тексту постанови, а від того, як її застосовуватимуть на місцях. Відтак, роль громадськості та екологів залишається критично важливою у процесі контролю за збереженням українських лісів.
Матеріал підготовлено за підтримки програми «Голоси України» (Ініціатива Ганни Арендт), яку реалізує Лабораторія журналістики суспільного інтересу разом із Європейським центром свободи преси та медіа. Фінансування забезпечене Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Зміст відображає виключно позицію редакції.
Коментарі