Автор 
У перші дні липня 2025 року на території біосферного заповідника «Асканія-Нова», що перебуває під російською окупацією в Херсонській області, сталася масштабна пожежа. Унаслідок загоряння, яке тривало 1–2 липня, згоріло понад 900 гектарів охоронюваного степу.
Про це повідомляє адміністрація заповідника, зазначаючи, що зафіксувати масштаби лиха вдалося завдяки супутниковим знімкам місії Sentinel-2.
942 гектари – згарище в межах заповідника
На офіційній сторінці «Асканії-Нова» повідомляється, що супутник Sentinel-2 4 липня зафіксував вигорілу територію у степовому масиві «Південний». Згідно з отриманими даними, вогонь охопив 942 гектари природоохоронної території. Ще понад 100 гектарів вигоріло на суміжних сільськогосподарських угіддях.
Сукупна площа згарища сягнула понад 1 000 гектарів. Характерне почорніння ґрунту на знімках вказує на інтенсивність і глибину пошкодження. Візуальні супутникові дані підтверджуються також оцінками з місця події, які провели співробітники заповідника, що залишилися на тимчасово окупованій території.
Особливе занепокоєння викликає той факт, що ця пожежа частково зачепила територію, яка вже горіла 1 вересня 2023 року. Йдеться про ділянку «Успенівка», де тоді теж була зафіксована масштабна втрата степової рослинності.
Ймовірна причина займання – російська ППО
Керівництво «Асканії-Нова», зокрема директор Віктор Шаповал, який раніше зміг евакуюватися з окупованої території, вказує на російську армію як на джерело загоряння. За його словами, пожежа могла виникнути внаслідок роботи системи протиповітряної оборони РФ, яка, за наявною інформацією, розміщена безпосередньо на території заповідника.
Наголошується, що бойові дії на території природоохоронної зони є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права і становлять загрозу для унікальних екосистем, які формувалися сотні років.
Шеститисячний рубіж: знищені десятки років природного балансу
Херсонська обласна військова адміністрація повідомила, що з початку повномасштабного вторгнення вогнем було охоплено понад 5 500 гектарів заповідної території. З урахуванням останньої пожежі загальні втрати перевищили 6 500 гектарів.
Найбільших збитків зазнали агроландшафти – це рілля, перелоги, лісосмуги. Проте вогонь торкнувся й безцінних степових ділянок, де зростають ендемічні види рослин.
Під загрозою зникнення – ковила, миші, птахи
Знищені вогнем степові угіддя слугували середовищем існування для рослин, занесених до Зеленої книги України. Серед них – ковила українська та ковила волосиста. Ці трави є рідкісними в європейському масштабі та не відновлюються швидко після таких катастроф.
Окрім рослин, постраждали й тварини. За оцінками екологів, внаслідок пожеж загинули або втратили середовище існування сотні представників степової фауни – гризуни, комахи, степові птахи. Особливо вразливими до таких змін є види, які вже перебували на межі зникнення.
Українські екозахисники порівнюють ситуацію з історичними екологічними втратами після Другої світової війни, коли на Поліссі зникли бурі ведмеді й зубри. Тепер під загрозою – уся степова зона України, зокрема Донеччина, Луганщина, Харківщина й Херсонщина.
Пожежі як елемент війни
Представники екологічної та правозахисної спільноти розцінюють системні пожежі на окупованих природоохоронних територіях як прояв воєнного екологічного злочину. Вони наполягають, що такі дії мають бути зафіксовані та документовані для майбутніх міжнародних трибуналів.
Знищення «Асканії-Нова» – це не просто втрата природної краси. Це знищення генетичної пам’яті степу, зникнення унікальних біоценозів, які не мають аналогів у світі.
Коментарі