TikTok як зброя: чому популярний застосунок став фронтом когнітивної війни проти українців

p>Цифрова розвага чи інструмент для руйнування психіки та національної безпеки? Аналітичний звіт “TikTok як інструмент когнітивної війни проти України”, представлений в УНІАН, дає невтішну відповідь: Росія та Китай перетворили платформу на полігон для маніпуляцій емоціями та поведінкою мільйонів людей.

Сьогодні TikTok в Україні – це не просто короткі відео, а повноцінний канал психологічного тиску. За даними експертів, у країні зафіксовано 17 млн акаунтів. Хоча Віра Ястребова, яка очолює Інститут стратегічних досліджень та безпеки імені Павла Лисянського, зауважує, що ця цифра відображає кількість профілів, а не реальних користувачів, масштаб впливу залишається колосальним. Для Кремля це ідеальна лабораторія для проведення ІПСО, кураторство над якими здійснюють спецпідрозділи ГРУ та ФСБ.

Особливу тривогу викликає стан підростаючого покоління. Статистика шокує: у 2024 році кількість психічних розладів у дітей в Україні перевищила 130 тисяч, що на 47% більше порівняно з 2020 роком. Більшість підлітків відчувають тривожність уже після першої години гортання стрічки.

Секрет успіху та водночас небезпеки платформи криється в її алгоритмах. Вони вибудувані так, щоб експлуатувати біологічні особливості людського мозку.

• Формування дофамінової залежності, що за своєю силою тотожна ігровій або наркотичній.
• Стимулювання когнітивної деградації через звичку до спрощеного контенту.
• Провокування апатії та емоційного виснаження у користувачів.
• Ризик витоку персональних даних та поведінкової аналітики на користь власника платформи – компанії ByteDance.

“TikTok дуже технологічно грамотно розрахований на психологічні особливості людей. Людина прагне отримувати максимально спрощену інформацію, максимально легко отримувати оцей дофамін задоволення”, – пояснює доктор політичних наук Галина Зеленько.

Світовий досвід підтверджує: проблема має глобальний характер. У країнах з розвиненою економікою фіксують смертельні випадки через небезпечні челенджі, а ВООЗ констатує зростання депресій серед молоді. Поки Сінгапур бореться з симптомами тривоги у кожного третього представника молоді, а Японія та Південна Корея впроваджують державний контроль за екраним часом, Україна лише розпочинає широку дискусію про захист свого цифрового простору.

На думку аналітиків, вихід із ситуації має бути радикальним. Автори звіту наполягають на повному блокуванні TikTok в Україні, допоки контроль над алгоритмами не перейде до незалежних регуляторів. Мова йде не про цензуру, а про “інформаційну санітарію”. Олександр Позній з “Актив-Груп” переконаний, що держава мусить регулювати доступ до мереж, зокрема впроваджуючи вікові обмеження для підлітків 13 – 15 років.

Зрештою, стійкість суспільства сьогодні залежить від здатності розрізняти розваги та когнітивні атаки, а цифрова грамотність стає таким же важливим елементом оборони, як і фізичний захист кордонів.