Замість «балетної» ходи — постійний біль: історія порятунку котів із прифронтової Межової

Шість хвороб та сотні покинутих життів. Волонтери евакуювали чергову групу котів із селища Межова, що на Дніпропетровщині, де через наближення фронту та постійні обстріли домашні улюбленці опинилися на межі виживання.

Серед врятованих найбільшу увагу привертає кішка Зайка. Її історія — це вирок, винесений і генетикою, і людською байдужістю. Власники виїхали, залишивши тварину з вродженою мутацією лап та хвоста під вогнем російської артилерії. За словами зоозахисниці Яни Русіної, стан Зайки критичний: через деформацію вона пересувається «на ціпочках», наче балерина, але за цим граційним виглядом ховається нестерпний біль.

«Якби вона там лишилася, це була б шалена, болюча смерть. Дуже повільна», – наголошує волонтерка.

Зайка не здалася — вона сама прийшла до українських військових, шукаючи порятунку від голоду. Ті передали її волонтерам. Попри те, що мутація вже не лікується і кішка потребує пожиттєвого знеболення, вона зберігає дивовижну жагу до життя. У машині дорогою з клініки вона вибиралася з переноски на руки до Яни, аби просто дивитися у вікно.

Операція з евакуації була під загрозою зриву. Через інтенсивність обстрілів волонтери чекали «коридору» два тижні. Планували вивезти 18 тварин, але безпекова ситуація дозволила забрати лише шістьох. Стан усіх врятованих незадовільний. Окрім стресу, вони мають букет хвороб, де найменша проблема – це вушний кліщ.

Яна Русіна пояснює, чим небезпечний цей паразит:

• Кліщ прогризає ходи всередині вуха, викликаючи постійний свербіж.
• Через бруд та виділення до процесу доєднується бактеріальна інфекція.
• Тварина втрачає спокій та можливість нормально існувати.

Сьогодні у притулку Яни мешкають понад 60 котів, і левова частка з них — це «відлуння» війни. Люди тікають від фронту, лишаючи тварин напризволяще. Військові надсилають волонтерам відео, де десятки домашніх котів приходять до них на годування, утворюючи справжній «живий килим». Притулок наразі гостро потребує спеціалізованих кормів та медикаментів, аби дати цим тваринам шанс на спокійне майбутнє в нових родинах.

Маленька Зайка та її п’ятеро побратимів уже в безпеці, проте сотні інших залишаються в зоні бойових дій, де єдиною надією для них є небайдужість військових та відчайдушність волонтерів.